Шулики

Так, щось я замандрувалася в своєму блозі - Франція, Америка, Англія... Час вертатися додому. Я подумки переміщуюся в просторі, проте не в часі...

І де це я опинилася? Схоже на Хрещатик, але ж тут суцільні дуби і хащі... Не пройти. Треба потрапити в інше місце. Ага, Дніпро... Що ж тут відбувається? Людей багацько. Здається святять воду. І всі парубки в козацькому вбранні! Аж ось церква. Дівчата й хлоці, старші люди й малі діти - всі йдуть на службу. По-святковому вдягнені, несучи в руках букети. А в букетах тих і чорнобривці, і васильки, і нагідки, і маківки... Я намагаюся зафіксувати в пам'яті цей карнавал осінніх квітів, заплющую очі, відкриваю - я в хаті. Це точно не моя міська квартира... Побілені стіни, образи, обрамлені вишиваними рушниками, піч, стіл, лава довга, застелена узорним рядном, а на лаві малеча сидить. І галасує: шуліки, шуліки... Що б це значило? Тим часом бабуся ламає в миску коржик, заливає чимось солодко-маково-тякучим, і подає до столу...

Ах, звичайно ж! Шуліки! Вони ж шуляки, вони ж ламанці - улюблена їжа дітлахів на свято Маковея. Та й не лише дітей. Здавна шуліки були обрядовою їжею в це свято, що йменується ще Медовим Спасом. Його й святкуємо сьогодні, 14 серпня.

І я вже на власній кухні. Міксери-тостери-блендери-кавомолки... Здається без цього прожити не можна. А жили ж якось. Признаюся, мене влаштовує моє інтернетно-мобільне життя. І все ж, часточку минувшини я вирішила відтворити на власній кухні. Уявні шуліки - це добре, головне фігурі не зашкодить, та все ж цікаво, якими вони були, ласощі наших предків.

Власне, шулики - це шматки коржика, який був поламаний (звідси й інша назва - ламанці), залиті медово-маковою сумішшю.

Деталі - нижче.


Для коржика:

2 склянки борошна
4 ст л молока
1 яйце
1 ст. л. меду
1 ст. л. маку
0,5 ч. л. соди
1 ст. л. масла

Для підливки:

0, 5 склянки меду
три четверті склянки води
3 ст. л. маку

Яйця розтерти з медом, додати просіяне з содою борошно, промитий мак, сіль, молоко, масло.   Замісити круте тісто, розкачати товщиною в 3 мм, покласти на пекарський папір, наколоти виделкою і випікати в духовці при 200 с приблизно 15 хв.

Для підливки запарений мак добре розтерти, поступово додаючи кип'ячену воду. Потім влити мак, і розвести залишком води.

Цією підливою залити поламаного на нерівні шматочки шулика.



Власне, це був такий експеримент. Спроба відтворити дещо призабуту, а комусь і зовсім невідому страву. Відверто кажучи, я не великий шанувальник різних коржиків-коврижок. Хоча шулики вийшли досить смачними. А комусь може б насправді припало до душі.

Update: спробувавши пізніше шулики, коли вони вже наситилися маковою підливою - я оцінила їх ще вище, ніж зразу. Така нехитра страва, а смачна...

Попереду ще декілька постів, присвячених Маковею, вірніше, солодощам з маком і медом.