І знову про вареники

Те, що вареники частенько зустрічалися в українській пісенній творчості,вже зрозуміло з назви попереднього посту. А от коли я була маленькою, мама навчила як треба миритися. Скріпивши мізинчики говорити: "Мир-миром, варенички з сиром, пиріжечки з маслом, подружечки красні" :) А взагалі краще ні з ким не сваритися.
Варенички з сиром вже були у моєму блозі. А тут ще один традиційний для української кухні варіант солодких пирогів (вивчила новий варіант назви цього блюда, тепер весь час вживаю :))

Так, вареники з чорницями на пару. Тісто таке саме як і тут.

Чорницю (можна й свіжу, й заморожену), поклавши на тісто, присипати цукром. Подавати зі сметаною.

Любив козак дівчину і з сиром пироги!

При тому, судячи з пісні, пироги таки більше... Між іншим, я  колись, слухаючи ці слова, уявляла такі собі із дріжджового тіста пироги. Великі. Спечені в печі. І не так давно, подруга моя, родом з Івано-Франківська, мене просвітила. Пироги на Галичині - то вареники. От і розберися, про що мова. Підступні синоніми...

Швидше за все, це вплив сусідньої Польщі. Саме поляки називають наші вареники пєрогамі. Отже, якщо десь у Варшаві в меню зустрінете "Pierogi ruskie" - майте на увазі: це не що інше, як вареники.

Є такий тест на стереотипність мислення. Потрібно швидко назвати російського поета, фрукт і частину обличчя. Ну, ти й випалюєш: пушкіняблуконіс! А хитрий друг розгортає листочок із вже написаними твоїми відповідями. 

Так от, якщо попросити назвати українські страви? Що вам спаде на думку?