Gugelhupf

Gugelhupf (або Gugelhopf) - це найбільш відомий в Австрії кекс. Я вже писала раніше про нашу бабку, так от вікіпедія перекладає її саме як Gugelhupf.

Традиційно гугельхупф випікають у формі, яка має посередині отвір. Це робиться для того, щоб тісто пропікалося рівномірно, так як воно саме по собі досить важке - серединка може лишитися не пропеченою, коли решта вже готова. Такі форми з отвором з'являються вже в 17 ст. Причому використували форми із міді, дерева і глини. А лише з 19 ст почали використовувати керамічні посудини.

Судячи з рецептів у давніх німецьких книгах навіть 300 років тому стандартного рецепту гугельхупфа не було. Все залежало від регіону країни, події, до якої було приурочене випікання кексу і фінансового становища. Тому варіювалася кількість масла, наявність мигдалю, ізюму, цедри, шоколадної глазурі і так далі.

Існує легенда, що три волхви повертаючись з Вифлиєму , побували в Ельзасі. Там їх дуже добре приймали і на знак подяки вони спекли кекс, що формою нагадував тюрбан. Звідси й походить форма гугельхупфа.

Окрім того, в давнину вважали, що грані цього кекса символізують сонячне проміння. 

Спочатку гугельхупфи були популярними в Австрії, а пізніше Марія-Антуанетта ввела на них моду при французькому дворі.  

Для гугельхупфа часто використовують дріжджове тісто, а в мене рецепт без дріжджів. Так що доклавши зовсім не багато зусиль можна скуштувати легендарний кекс. І воно того варте! Це дуже смачно. Гугельхупф поповнив колекцію моїх улюблених сніданків. Незмінна частина яких - чашечка свіжозвареної кави.

Австрія. Srudel

Ще одна незаперечна класика. Цього разу Австрійської кухні. Візитівка Віденських кав'ярень - штрудель. 

Історія виникнення цього десерту сягає давніх давен. Географічно - чи то у Візантії загорнули перший рулет із надтонкого тіста, чи то у Давній Греції. Втім, свої назву і новий виток популярності Штрудель отримав саме в Австрії, у 18 ст. З цією країною його і пов'язують. Саме слово з німецької мови означає "вир" - тому що за формою рулет нагадує водоверть.

Штрудель здавна був гордістю віденських господинь. І якщо молода дівчина хотіла вдало вийти заміж - обов'язково мусила навчитися досконало готувати штрудель. Без цього ніяк :) Я собі уявила цих потенційних женихів, що ходять по домівках дівчат, і куштують, чий же штрудель смачніший. "Щось тісто не достатньо тонко розкачане, не женитимусь на тобі" :)

Взагалі штрудель дуже популярний в усіх німецькомовних країнах. І не лише. Наприклад в Україні його теж здавна готують. Особливо в Західній частині країни і Києві. Тільки називають частіше струделем. 

Найпопулярніші варіанти начинки - яблука, вишні. Але варіантів нині тьма. У тому числі і несолодкі штруделі. А найголовніше тут тісто. Так зване витяжне. Воно має бути настільки тонким, щоб через нього можна було читати газету. Подають солодкий штрудель часто з ванільним морозивом - ідеальний тандем!

Я, все ж таки, мрію скуштувати штрудель у Відні. Запиваючи ароматним лате. А поки що їм на власній кухні.