Смородина - з одного боку, ягода не дуже популярна. А з іншого - в Україні завжди її було повно, принаймні в селі мого дідуся, де я проводила літні канікули, так точно. Асоціації з нею не найкращі - літо, кущі, стільчик біля куща і здорова миска. І збирай ту смородину. А їй наче кінця і краю немає. Не любила я цю справу. Давно то було. Пройшов час. Все змінилося на тому дворі. Немає більше садочка. І смородини теж немає...
Але я не про те. Просто коли нещодавно я отримала в презент такий собі немаленький тазик зі смородиною, злегка спантеличилась. Адже справу з нею давно не мала. Зрештою, з частини зробила джем, частина зварилася в компот і ще частина відправилась просто в рот. І на цьому моя фантазія скінчилася. Тому вирішила заморозити.
Я вже казала, що популярністю в кулінарії ці кисленькі ягідки не відзначаються. Та ось я знайшла рецепт дуже смачного пирога. І ось він: ще один ідеальний сніданок вихідного дня!
