Translate

Показ дописів із міткою Італія. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою Італія. Показати всі дописи

неділя, 14 жовтня 2012 р.

Panna cotta

Вкотре переконуюся, що всі наші мрії не залишаються жити лише у власній голові. Певно всесвіт їх враховує. І дає нам бажане. Тому, як то кажуть, бійтесь своїх бажань... А то буває намрієш, а щось не врахуєш... І вже сам не радий, що такого набажав. Як у тому анекдоті: "-Хочу, щоб у мене все було!, - У тебе все було." :) Я з таким уже зіштовхувалася, тому мріяти, уявляти і планувати треба. Але при цьому точно формулювати свої бажання.

В одному з недавніх постів я писала, як сильно хочу змін. І зміни не забарилися. При тому наступили майже одразу після того, як я з відчаю пригрозила впасти в депресію, якщо все лишиться на своїх місцях))) Чого конкретно мені треба я й сама толком не знала і не уявляла. Тому й вирішення моєї кризи наступило в абсолютно несподіваній формі. Як результат -  не маю часу на депресію. І це добре. Хоча, я також не мала часу і сил на кулінарію, фотографію і блог. А це вже погано. Це треба виправляти.

Десерт, про який сьогодні йтиме мова, зготований не сьогодні і з'їдений теж давно :) Та приємні спогади і фото залишилися. І чекали поки я знайду час приділити їм увагу.

Так от. Панна котта. Популярний італійський десерт. Частенько зустрічаю в меню наших кав'ярень. По суті, панна котта - це варені вершки. Або желе із вершків. Ароматизується ваніллю, загущється желатином. Подається з різними фруктами чи соусами. Мій сьогоднішній варіант із блогу tartelette. Відрізняється цей рецепт наявністю йогурту, що зменшує калорійність десерту, а також дуже вдалим поєднанням з карамелізованими грушами.

Рецепт, як завжди, нижче. Я ж усім бажаю здійснення мрій і солодкого життя :)) Нові десерти вже скоро.




понеділок, 20 серпня 2012 р.

Італія. Torta di mele

Того разу я обіцяла декілька варіантів яблучної випічки з різних країн світу. Розпочну з Італії. Торта ді меле, або по-нашому - яблучний пиріг, красується сьогодні на моєму столі.

Рецепт я взяла з книжки Елли Мартіно "Вкус Тосканы". За словами автора, такий пиріг дуже часто можна зустріти в Тоскані. У різноманітних барах і кондитерських його пропонують гостю на сніданок.

До слова, в Італії випічка на сніданок - традиційне явище. Італійці не мають звички снідати дуже ситно. Надають перевагу чашечці кави з молоком чи капучино із солодкою випічкою. Та й то, частіше всього не вдома, а в кав'ярні.

Я - фанат сніданків. Особливо італійських :) Останнім часом вони в мене якраз в такому стилі. Хоча десь так само снідають французи: кава і тости з джемом, або круасани. Тож періодично в мені прокидається італієць, француз, американець (гранола, млинчики), англієць (вівсяна каша). От тільки українець зі своєю любов'ю зраночку навернути миску борщу, товчену картоплю чи макарони - спить в мені безпробудним сном. Ну це, звичайно, не всіх стосується.  Але ніде правди діти, це в нас популярний варіант сніданку.

Повернімося до пирога. Яблука варто вибирати кислуваті і такі, що добре тримають форму.