Те, що вареники частенько зустрічалися в українській пісенній творчості,вже зрозуміло з назви попереднього посту. А от коли я була маленькою, мама навчила як треба миритися. Скріпивши мізинчики говорити: "Мир-миром, варенички з сиром, пиріжечки з маслом, подружечки красні" :) А взагалі краще ні з ким не сваритися.
Варенички з сиром вже були у моєму блозі. А тут ще один традиційний для української кухні варіант солодких пирогів (вивчила новий варіант назви цього блюда, тепер весь час вживаю :))
Варенички з сиром вже були у моєму блозі. А тут ще один традиційний для української кухні варіант солодких пирогів (вивчила новий варіант назви цього блюда, тепер весь час вживаю :))
Так, вареники з чорницями на пару. Тісто таке саме як і тут.
Чорницю (можна й свіжу, й заморожену), поклавши на тісто, присипати цукром. Подавати зі сметаною.
А я готувала такі вареники з полуницею. Варила за технологією друшляк-каструлька, правда часу це зайняло багатенько. І мені здається, що такі вареники через годину-дві їсти вже не можна, тісто всередині стає липким від соку і має вигляд недовареного, не знаю чи це я щось не так роблю,чи це особливості парових вареників..( Хоча щойно звареними вони дуже смачні!
ВідповістиВидалити
ВидалитиНу тут є два виходи. Вже готові вареники можна підсмажити на сковорідці. Хоча це стосується скоріше несолодких. З картоплею, приміром. Виходить теж дуже смачний варіант. Але зазвичай я поступаю інакше. Варю тільки те, що має з'їстися вже. Решту вареників одразу ж заморожую (сирими). І дістаю з морозилки, знову ж таки, порційно. Зручно - є запаси, про всяк випадок, і не менш смачно, ніж щойно зліплені...