Гранола - один із моїх улюблених корисних сніданків. По суті - це злакові з горіхами, насінням, запечені з медом і оливковою олією, в які ще часто добавляють сухофрукти. І на відміну від загадкових меренг, чиє походження таємниче і достеменно невідоме, історія граноли хоч і довга, проте доступна нам.
В першій половині 19 ст, в Америці, жив такий собі Сілвестер Грем. Американський дієтолог, якого ну дууже не любили пекарі з м'ясниками. Адже він активно пропагував вегетаріанство, відмову від білого хліба і взагалі всіляку помірність в їжі. У той час строге вегетаріанство навіть називали "гремізмом". Їв він переважно хліб і крекери із цільнозернового борошна, створеного ним же самим. Називалося воно Борошно Грема.
Майже півстоліття потому, Джеймс Калеб Джексон, використовуючи продукцію Грема створив прототип сьогоднішньої граноли. Джексон тоді завідував санаторієм в Денсвіллі, штат Нью-Йорк. Так з'явився термін "гранола", і тоді це був продукт із цільнозернового зерна, запечений до хрумкого стану. Приблизно в той же час, але в Швейцарії, доктор Максиміліан Бирхер-Беннер придумав мюслі. Створив він їх для пацієнтів госпіталю, які недолюблювали звичайну вівсянку. Тоді він вирішив підсолодити життя хворим, дадивши у вівсянку фрукти. Як я вже писала колись, подібні ідеї літають у повітрі...
І ось Джон Харві Келлог, американський лікар, запозичив у Джексона ідею запікати вівсянку. Після довгих експериментів в неї, зрештою, стали додавати горіхи і сухофрукти. Коли ентузіазм Джексона відносно граноли пішов на спад, її популярність явно зменшилась. Проте нову хвилю популярності ця корисна смакота отримала в 60-х роках 20 ст., завдяки руху хіпі, що активно підтримували вегетаріанство і здоровий спосіб життя... :)
До вегетаріанства я ще не прийшла, хоча активно про це задумуюсь, проте здоровий і активний спосіб життя люблю та всіляко підтримую. А так як ті продукти, що значаться серед інгредієнтів на коробках з такими, здавалося б, корисними мюслями, мене абсолютно не влаштовують, то й готую свої.
Рецептів граноли безліч. Тут у мене варіант Джеймі Олівера. Але, звичайно, для граноли законів немає. Змінюючи інгредієнти, кожного разу можна отримати новий смак.
Потрібно:
200 г вівсяних пластівців
150 г горіхів (у мене були кеш'ю, мигдаль і фундук)
150 г сухофруктів (курага, журавлина, родзинки)
50 г кокосової стружки
50 г різного насіння (кунжутне, льняне, макове)
1 ч. л. кориці
5 ст. л. меду чи кленового сиропу
5 ст. л. оливкової олії
Змішати всі сухі інгредієнти, крім сухофруктів, додати корицю, мед, олію, розмішати. Поставити в духовку на 25-30 хв, при 180 с. Кожні 5 хв розмішувати.
Великі сухофрукти подрібнити. Дати гранолі трохи охолонути, додати в неї сухофрукти, і пересипати в місткість з кришкою.
Стояти гранола може досить довго. Хоча з нею це рідко буває, бо дуже смачна!
Подавати з молоком, йогуртом чи соком. Можна додати свіжі фрукти. Варіацій безліч, результат - один: смачний, поживний і дуже корисний сніданок.
В першій половині 19 ст, в Америці, жив такий собі Сілвестер Грем. Американський дієтолог, якого ну дууже не любили пекарі з м'ясниками. Адже він активно пропагував вегетаріанство, відмову від білого хліба і взагалі всіляку помірність в їжі. У той час строге вегетаріанство навіть називали "гремізмом". Їв він переважно хліб і крекери із цільнозернового борошна, створеного ним же самим. Називалося воно Борошно Грема.
Майже півстоліття потому, Джеймс Калеб Джексон, використовуючи продукцію Грема створив прототип сьогоднішньої граноли. Джексон тоді завідував санаторієм в Денсвіллі, штат Нью-Йорк. Так з'явився термін "гранола", і тоді це був продукт із цільнозернового зерна, запечений до хрумкого стану. Приблизно в той же час, але в Швейцарії, доктор Максиміліан Бирхер-Беннер придумав мюслі. Створив він їх для пацієнтів госпіталю, які недолюблювали звичайну вівсянку. Тоді він вирішив підсолодити життя хворим, дадивши у вівсянку фрукти. Як я вже писала колись, подібні ідеї літають у повітрі...
І ось Джон Харві Келлог, американський лікар, запозичив у Джексона ідею запікати вівсянку. Після довгих експериментів в неї, зрештою, стали додавати горіхи і сухофрукти. Коли ентузіазм Джексона відносно граноли пішов на спад, її популярність явно зменшилась. Проте нову хвилю популярності ця корисна смакота отримала в 60-х роках 20 ст., завдяки руху хіпі, що активно підтримували вегетаріанство і здоровий спосіб життя... :)
До вегетаріанства я ще не прийшла, хоча активно про це задумуюсь, проте здоровий і активний спосіб життя люблю та всіляко підтримую. А так як ті продукти, що значаться серед інгредієнтів на коробках з такими, здавалося б, корисними мюслями, мене абсолютно не влаштовують, то й готую свої.
Рецептів граноли безліч. Тут у мене варіант Джеймі Олівера. Але, звичайно, для граноли законів немає. Змінюючи інгредієнти, кожного разу можна отримати новий смак.
Потрібно:
200 г вівсяних пластівців
150 г горіхів (у мене були кеш'ю, мигдаль і фундук)
150 г сухофруктів (курага, журавлина, родзинки)
50 г кокосової стружки
50 г різного насіння (кунжутне, льняне, макове)
1 ч. л. кориці
5 ст. л. меду чи кленового сиропу
5 ст. л. оливкової олії
Змішати всі сухі інгредієнти, крім сухофруктів, додати корицю, мед, олію, розмішати. Поставити в духовку на 25-30 хв, при 180 с. Кожні 5 хв розмішувати.
Великі сухофрукти подрібнити. Дати гранолі трохи охолонути, додати в неї сухофрукти, і пересипати в місткість з кришкою.
Стояти гранола може досить довго. Хоча з нею це рідко буває, бо дуже смачна!
Подавати з молоком, йогуртом чи соком. Можна додати свіжі фрукти. Варіацій безліч, результат - один: смачний, поживний і дуже корисний сніданок.
Завжди мріяла про ідеальний сніданок: корисний, поживний, а найголовніше - СМАЧНИЙ!!! здається, я його знайшла))) Щиро дякую, за рецепт)))) тепер буду прокидатися із задоволенням))))
ВідповістиВидалитиНа здоров'я! Мені буде дуже приємно, якщо я допоможу комусь полюбити сніданки так само, як люблю їх я :)
ВидалитиЯ приготувала гранолу....трохи пересмажила, але то не страшно, все рівно смачно) Уля
ВідповістиВидалитиЗате хрустка, певно :)
ВидалитиЯ рада, що сподобалось...